- 22 Тра 2020
Сьогодні ми мали нагоду провести бліц-інтерв'ю з шеф-кухарем ресторану «Панорама» Максимом Литовченко.
Шеф-кухар народився у Києві, там і почав у 14 років свій шлях на професійній кухні. Максим Литовченко є членом асоціації шеф-кухарів України та кухарем в 3-му поколінні (мама була кухарем, а прадід був коком на кораблі). За 16 років роботи в Україні та за кордоном, має досвід роботи з багатьма іноземними топовими шефами, у тому числі і володарями зірок Мішлен та "Золотого Бокюза".
- Як все починалося? Чому саме кулінарія?
Почалось все з того, що моя мама наполягла на тому, щоб я пішов вчитися на кухаря. Так і зробив, пішов після 9-го класу в ВПУ #33 і паралельно вже працював у пабі. Після пабу потрапив до суші-бару. Там я і занурився в японську кухню з головою, паралельно працював на тепані. Поступив в інститут економіки та менеджменту на заочну (думав що піду потім працювати за цією професією), але того не сталося, бо з кожним роком роботи в ресторанах я все більше закохувався в роботу кухарем... Після роботи в ресторанах японської кухні я влаштувався на роботу в топовий рибний ресторан. Запропонував там своє меню японьскої кухні і став в цьому закладі су-шефом. Саме в цьому рибному ресторані я мав досвід з запрошеними зірковими шефами із Франції (Янек Франк), Італії (Паскаль Паламаро), Португалії (Луїс Мігель Баррадас та Пабло Моріз). Потім перейшов в інший топовий заклад на позицію су-шефа та відповідав за азіатський напрямок меню... Після, влаштувався су-шефом в ресторан з тоді ще тільки зароджуючимся напрямком низькотемпературного приготування їжі (су-від). Вже згодом я відгукнувся на пропозицію поїхати працювати в Казахстан на позицію су-шефа до шеф-кухаря володаря "Золотого Бокюза" та 2-х зірок Мішлен Томаса Мюллера. Через декілька місяців обійняв позицію шеф-кухара в ресторанному комплексі на 1000 посадкових місць. По поверненні в Україну в Києві мав чудовий єкспірієнс роботи з талановитим шефом з Греції (Панос Попадопалос). Після, пройшовши кастинг, був запрошений на посаду шеф-кухара у відомий ресторан шотландської кухні в Києві. Потім отримав пропозицію переїхати до Львова та погодився очолити кухні двох готелів «Панорама» та «Ferenc» (колись, потрапивши вперше у відрядження у Львів, подумав було б класно пожити в такому місті).
- Чи є такі продукти, які з дитинства не любите? А які навпаки обожнюєте і використовуєте у своїх стравах?
В дитинстві не любив червону ікру (називав її калиною) :)))
І після того, як ми зі старшим братом переїли халви ... на запах навіть не переносив її років з 10 (то все в минулому). Зараз люблю всі продукти, адже щоб зробити смачну страву потрібна любов, це основна спеція для страв)) Кулінарія - це можливість робити людей счастливими.
- Яка кухня є Вашою улюбленою?
В мене немає одної чи декількох улюблених кухонь, я в кожній кухні обожнюю різні страви. Це може бути круто приготована піца, паста, хінкалі, лагман, плов, шашлик, фуа-гра, стейк, банош, суі ... і так далі. Головне, щоб страва була справжньою і викликала ємоції.
- Надаєте перевагу екзотичним продуктам чи локальним?
Однозначно віддаю перевагу локальним. Це свіжість, автентичність і персоналізація нашої країни. Вважаю, що локальні українські продукти потрібно розвивати. Хоча признаюсь чесно, в своїх меню маю не мало екзотичних продуктів... Але з вірою в те, що українські продукти доростуть до гідного рівня.
- Розкажіть про смішний випадок на кухні?
На кухні взагалі завжди дуже багато веселого відбувається ... Всього і не пересказати. Були випадки, що просили стажерів вибивати об стіл борошно ніби то для того щоб «наситити борошно киснем» (насправді то робиться просіюванням борошна через сито), потім стажерові потрібно було вимивати весь цех від борошняного пилу)) або замішували свіжий васабі порошок і давали комусь понюхати чи не зіпсований (люди ті що велися гарно плакали :)))
Сом мармуровий AQUAFARM
Шеф Максим Литовченко
Ознайомтесь із наступним інтерв'ю з шефом Сергієм Семикрасом